І всередині все стискається від утоми. Але знаєте, що кажуть дитячі психологи? Ця вечірня балаканина — одна з головних ознак щасливого дитинства.

Дитина, яка не почувається в безпеці або боїться суворості батьків, лежатиме тихо. Вона швидко заплющить очі, вдасть, що спить, і не наважиться зайвий раз покликати. Бо знає: краще не турбувати.

А ваш малюк балакає. Тому що повністю вам довіряє. Тому що для нього ці кілька хвилин у темряві, поруч із вами — найцінніший час доби. Місце, де можна бути справжнім.

Не поспішайте його переривати. Послухайте. Ці десять хвилин означають значно більше, ніж здається.

Він звільняється від переживань

«Мам, а Ваня сьогодні штовхнув мене на майданчику». Сказав — і одразу полегшало. Дитині потрібно проговорити те, що зачепило її за день. Якщо вона це зробить — спокійно засне. Якщо промовчить — буде крутитися й переживати наодинці.

Він переконується, що ви поруч

Коли просить: «Посиди ще трошки», він насправді перевіряє: «Ти мене любиш? Я тобі важливий?». Якщо ви залишаєтесь, гладите по голівці, відповідаєте на запитання — він розслабляється. Почувається захищеним. І засинає спокійним, глибоким сном.

Він відчуває, що його чують

Якщо дитина ділиться з вами думками перед сном, це означає, що вона не боїться бути відкинутою. Вона знає, що її слова важливі. Що має право говорити. Це основа здорової самооцінки, яка формується саме зараз — у ці моменти.

Він створює настрій на завтра

З якими емоціями малюк засинає, з такими й прокидається. Якщо вечір завершився теплою розмовою й усмішками — ранок буде добрим. Якщо останнє, що він почув, — роздратоване «Та спи вже, нарешті!» — він прокинеться з тривогою.

Так, ви втомилися. Так, вам теж потрібен відпочинок. Але ця вечірня балаканина — не примха і не перешкода. Це мова любові вашої дитини. Її спосіб сказати: